|
Хоч смуток серце огорта - Мария Пономарева
Він не відштовхне твою любов, як можуть це зробити люди. Він не прожене геть, коли прийдеш просити пробачення. Він - це Той, хто здатен на все заради того, щоб ти міг ЖИТИ, щоб твоя душа співала, а не хилилась долі, щоб твоє сердце не могло навіть оговтатись від радості та щастя, яке його переповнюють. Це все може тільки Він - Ісус Христос. Задумайся, що далі буде в твоєму житті - закінчити університет, здобути престижну роботу, заснувати сім'ю, кар'єра, а далі, далі?
Прошу тебе від всоьго серця: "підійди до ніг Христа
Стань не коліна та вклонись", зрозумій накінець чого вартуєш ти. Невже тобі всього того нехочеться, що тобі може дати Христос через розкаяння?
Якщо ти сумуєш, знай, що Єдиним, Хто може дійсно втішити тебе - це тільки Божий Син!
Будь благословенним!
"...хто до Мене приходить, Я не вижену геть" Євангеліє від Івана 6:37б
"Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, - і Я вас заспокою!" Євангеліє від Матвія 11:28
Спасибо за Твоё рождение - Александр Петропавловский
Взращивайте лилии любви - Дудка Надежда
>>> Все произведения раздела Поэзия >>>
|
Поэзия :
Передохни, не торопись - Галина Пятисотских
Публицистика :
Десятина - Буравец Валерий
Поэзия :
В звездной круговерти - Людмила Солма
*) Примечание в пояснение:
Вечером, после радостно предпраздничной беготни сумбурно уходящего года... присела с любимой книгой "Серебряный век русской поэзии"... в уютное кресло - без какой бы то ни было определенно-авторской цели... по ТВ бубнились неутешительные новости - все прекрасно знают, как заканчивался этот високосный год... Открывая книгу на раз - попадаю на стихотворение З.Гиппиус... открывая её на два - читаю стихотворение А.Блока...
**) Примечание в дополнение:
Эти, так сказать поэтико-философские переклички, сложились внезапным экспромтом - мысль, невольно оттолкнувшись от словосочетания "плита могильная" в стихотворении З.Гиппиус, совершенно неожиданно выдала цельность моего первого стиха...
А отправной фразой следующего, моего же стихо-экспромта, так же нечаянно послужили следующие слова из стихотворения А.Блока: "Года проходят мимо..."
С кем из пишущих читателей не бывало такого? когда рождение стиха на поверхностный взгляд абсолютно не связано с твоей действительностью... но, возможно являются неким глубинным отзвуком волнующего всех - т.е. каждого из нас... как и самого автора - в именно такие нечаянные моменты раздумий... или осмыслений абстракно-обобщенной "жизненной круговерти".
Людмила Солма, 12 января 2009 |
